«Не за обличчя судіть, а за серце»: 302 роки тому народився найвідоміший український філософ Григорій Сковорода
«Український Сократ» народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи (тепер Полтавська область) у сім’ї козака. З дитинства цінував свободу, яка стала головною темою його філософії та життя.
Навчався у Києво-Могилянській академії, де опанував кілька мов і науки. Подорожував країнами Європи (Австрія, Угорщина, Польща, Німеччина), де поглиблював знання з філософії та богослов’я. Повернувшись в Україну, працював викладачем, але через конфлікти з керівництвом, пов’язані з критикою схоластики, залишив офіційну педагогіку.
Григорій Сковорода обрав життя мандрівного філософа. Він подорожував селами і містами, проповідував свої ідеї серед простого люду, писав філософські трактати, байки, пісні. Його головні теми – гармонія з собою, самопізнання. Вів аскетичний спосіб життя і відмовлявся від мирських благ.
Помер 9 листопада 1794 року в селі Іванівка (тепер Сковородинівка, Харківська область). На його могильному камені висічені слова: «Світ ловив мене, та не спіймав». Ці слова символізують свободу і незалежність духу, якими він керувався все життя.
Григорій Сковорода залишив багату спадщину, яка й досі надихає філософів, письменників і простих людей. Його твори стали частиною культурної та духовної скарбниці України.
Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володіє.
Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне.
Часто той, хто сам зробити не здатний, і іншим в тому вірити не може.